Революція «по-маленькому»?

Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти і науки закликала Президента ветувати проект закону із законотворчими ініціативами Станіслава Ніколаєнка

На своєму сьогоднішньому засіданні Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти та науки України прийняла рішення звернутися до Президента України Віктора Ющенка із проханням ветувати законопроект про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо підготовки кадрів) №3323 від 02.04.2003 р. та повернути його на доопрацювання з метою приведення у відповідності із Конституцією України та міжнародним зобов‘язанням України.

Цікаво, що основні тези законопроекту, проти яких виступила Всеукраїнська студентська рада при МОН, очолюваному міністром Станіславом Ніколаєнком, були свого часу внесені до тексту законопроекту… самим Ніколаєнком. Зокрема, нинішній міністр освіти та науки в часи свого депутатства був співавтором неконституційних поправок до статті 56 вже згаданого законопроекту із вимогою повертати державі кошти за навчання тим випускникам ВНЗ, які навчалися за кошти державного бюджету, у разі їх відмови працювати три роки за направленням, а також зміни до частини шостої статті 64, де розмір плати за навчання для студентів, які навчаються за контрактом прив‘язується, окрім рівня інфляції, до змін вартості комунальних послуг та оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Зайве говорити, що і перша, і друга поправка є неконституційними, оскільки всупереч статті 22 Конституції України призводять до звуження змісту та обсягу існуючих прав студентів, статті 53 Конституції України, яка гарантує громадянам України право здобувати вищу освіту безоплатно, тобто без внесення плати у будь-якій формі, Конвенції «Про скасування примусової праці», згідно з якою Україна зобов‘язалася скасувати обов‘язкову або примусову працю і не вдаватися до будь-якої її форми. Крім того законопроектом встановлюються додаткові підстави для збільшення оплати за навчання для студентів-контрактників. Нагадаємо, що сьогодні плата за навчання може змінюватись лише один раз протягом всього часу навчання та виключно у відповідності до офіційно визначеного рівня інфляції в країні.

Нагадаємо логіку подій: законопроект про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо підготовки кадрів) №3323 від 02.04.2003 р. був прийнятий Верховною Радою 22 вересня. 23 вересня представники громадських організацій, які виражають інтереси українського студентства, - Української асоціації студентського самоврядування, "Студентського братства" та Української студентської спілки – звернулися до Президента України Віктора Ющенка із проханням ветувати прийнятий напередодні законопроект. 6 жовтня була створена Координаційна рада студентських організацій України, до якої окрім трьох згаданих вище організацій увійшли також Асоціація правозахисних організаторів студентів України та Всеукраїнська рада студентів. 11 жовтня Координаційною радою студентських організацій були проведені Громадські слухання щодо законопроекту № 3323 “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту”, що був прийнятий Верховною Радою України 22 вересня 2005 року. До участі у слуханнях запрошено Президента України Віктора Ющенка, міністрів Станіслава Ніколаєнка та Юрія Павленка, а також народних депутатів – авторів поправок, які студенти вважають неконституційними. З останніх з‘явився тільки Михайло Родіонов. Представники Міністерства освіти та науки громадські слухання проігнорували. За цей час з‘явилися численні матеріали з негативною оцінкою законопроекту у засобах масової інформації. 14 жовтня свою позицію щодо законопроекту оприлюднила Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти та науки.

«Революційний» опортунізм Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки був підкріплений і позицією самого міністерства. Як повідомила начальник відділу гуманітарної та економічної освіти департаменту вищої освіти МОН Марина Юровська, напередодні до Міністерства освіти та науки поступив на візування законопроект 3323, відповіддю на що став підготовлений в МОН та підписаний міністром освіти та науки лист, де МОН «порушує питання про доцільність застосування Президентом України права вето щодо цього законопроекту».

Larina

Беспредел законотворчества

В конце прошлого месяца Верховная Рада Украины (ВР) приняла изменения в Закон о высшем образовании. Теперь каждый студент-бюджетник должен отработать 3 года после обучения, а контрактнику могут менять стоимость обучения в произвольном порядке.

Логика депутатов ВР абсолютно непонятна. Ведь таким образом ставится полный крест на бесплатном высшем образовании в Украине. Самой очевидной причиной принятия Закона было то, что депутаты его просто не читали – об этом свидетельствовало и быстрое принятие Закона.

  История Закона

Теперь подробнее об истории законотворчества в области высшего образования. На самом деле, необходимость принятия нового Закона о высшем образовании существует давно. Ведь и декларация о введении Болонского процесса, и повышение роли самих студентов, а также их самоуправленческих органов, в процессе образования, требует кардинальных изменений в Законе о высшем образовании. И в ВР этой осенью уже лежат три проекта изменения этого Закона, подготовленные разными группами. Один из этих проектов – продукт Кабинета Министров В.Януковича – был поспешно проголосован 22 сентября этого года. Другие же законопроекты внесены в повестку дня настоящей сессии, что, однако, совсем не означает, что они будут рассмотрены.

Что же изменяет в высшем образовании проголосованный ВР Закон?

  Студентам-бюджетникам

Основных моментов два. Первый – согласно этому Закону студент, проучившийся положенное время в ВУЗе за бюджетный счет, ОБЯЗАН отработать три года после окончания образования по специальности там, где ему укажет государство, или же оплатить стоимость обучения в полном размере. Эта норма фактически отменяет бесплатное образование в Украине, заменяя его косвенно платным. Взятки, махинации с распределениями, годы потерянной жизни снова могут стать реальностью. Еще более-менее можно было понять существование такой нормы в СССР, где в Законе было прописано, что студенты учатся “для народного хозяйства”, но сейчас ведь люди не винтики для государства, да и в Законе об образовании пишут четко: студент учится для себя!

  Студентам-контрактникам

Момент второй. Касается он контрактников, коими могут стать практически все студенты (согласно такому Закону). По старому Закону стоимость обучения контрактника – сумма постоянная, которую студент узнает еще будучи абитуриентом. Выбирая себе ВУЗ для обучения, он может четко планировать свои будущие расходы на образование. Возможный момент поднятия цен за обучение в прошлом Законе – это только официальный уровень инфляции. В новой же версии кроме инфляции, причинами для повышения стоимости образования может быть практически все: и изменения в зарплате преподавателей, декана или ректора, и стоимость арендной платы, и коммунальные услуги. В общем все, что входит в себестоимость образования. Поэтому если скажут, что теперь аренда одной аудитории стоит 400$ в час (как, например, один из самых дорогих конференц-залов в Украине), значит эту сумму нужно включить в стоимость образования. Вообще, с точки зрения экономики и действующего законодательства, образование – это услуга, прервать которую нельзя (потому что продолжить образование в другом ВУЗе Украины просто не получится), поэтому ее стоимость должна быть фиксирована заранее!

Новая версия Закона теперь приводит к тому, что а) студент-контрактник не уверен в возможности закончить образование; б) студент-бюджетник либо на три года станет каторжником, либо выплатит опять таки непонятную сумму денег государству.

  Какая же судьба законопроекта?

Во-первых, 22 сентября его приняла ВР (уже во втором, последнем чтении), далее 10 октября его подписал глава ВР Литвин и теперь Закон передан на подпись Президенту Украины. Он же может либо подписать его, либо наложить вето.

  Кто против Закона?

Процесс принятия этого Закона не остался лишенным внимания общественности, в особенности студенческой. Пять студенческих организаций: Украинская Ассоциация Студенческого Самоуправления, Студенческое братство, Українська студентська спілка, Асоціація правозахисних організаторів України та Всеукраїнська рада студентів еще 23 сентября подписали обращение к Президенту Украины с просьбой, чтоб он воспользовался своим правом вето по отношению к этому Закону.

Во вторник, 11 октября также прошли общественные слушания, на которых рассматривался этот законопроект и были сформулированы требования его отменить. Интересен факт, что за общую резолюцию “выразить недоверие авторам законопроекта” проголосовал и один из авторов Закона, присутствующий депутат ВР Михаил Родионов.

Также законопроект НЕ поддержала ни одна действующая в Украине студенческая или молодежная организация, более того этот Закон смог стать фактором, объединившим (хоть и на время) конфликтующие ранее студенческие организации. Некоторые из молодежных и студенческих организаций остались в нейтралитете и “не замечают” этого Закона – это, к примеру, Союз Молодых Социалистов (СМС), всегда открыто высказывавшийся против взяточничества в вузах и активно действующий в области защиты студентов. Возможно, СМС заняло нейтральную позицию из-за того, что автор большинства поправок в Закон, нынешний министр образования Николаенко, является их однопартийцем – социалистом.

Среди находящихся в Верховной Раде законопроектов есть действительно более достойные проекты, которые могут изменить высшее образование к лучшему.

Статья напечатана также в газете КУБИК, № 20, 13 октября 2005 года

Егор Самусенко