Метою роботи є висвітлення основних розбіжностей між класичною та “жіночою” логікою, що і призводять до постійних непорозумінь між статями.

1.      Недвійкова система числення

В основі класичної (чоловічої) логіки лежить двійкова система числення: будь-яке твердження може бути визнане або істинним, або хибним. Тобто множину значень чоловічої логіки виписати дуже просто:

“так” = 1, “ні” = 0.

У жіночій логіці додається третій елемент: “можливо”. З точки зору чоловіка введення його лише незначним чином ускладнює систему – з трійковими системами числення деякі розумні представники сильної статі досить непогано вміють працювати. Однак проблема полягає в тому, що “можливо” є не конкретним значенням, а безкінечною множиною усіх можливих значень від “так” до “ні”. Отже, можемо виписати елементи жіночої системи числення:

“так” = 1, “ні” = 0, “можливо = (1,0).

Чоловіки зараз спробують мені заперечити, що і в “традиційній” (чомусь чоловіки не люблять називати її чоловічою) логіці існують ситуації невизначеності, коли істинність твердження можна лише оцінити. Але в тому і справа, що на відміну від чоловіків, які можуть навести конкретне значення (0,75; 0,5; 0,1 тощо), для жінок елемент “можливо” є закритою системою у собі. Його дослідження потребує врахування величезної кількості факторів (від фази місяця до ситуації в стосунках героїв серіалу про Катю Пушкарьову), що робить таке дослідження практично неможливим на даному етапі розвитку математики.

2.      Швидкість побудови логічних ланцюгів

Це може прозвучати дивно, однак швидкість виконання логічних операцій жіночим мозком є набагато вищою, ніж у чоловіків. Проблема в тому, що ні чоловіки, ні жінки (перші – через пиху, останні – через скромність) цього не усвідомлюють. Поки чоловічий мозок зробить операцію “якщо а, то b, якщо b то с, отже якщо а, то с”, жіночий мозок дійде вже до е. Для чоловіка в даний момент поки що не існує ніякого зв’язку між а та е, тому він починає насміхатися над “жіночою логікою”. В захист чоловіків скажу, що таке “відставання” від жінок виправдовується перевіркою істинності тверджень на кожній ітерації, в той час як жінка рідко переймається питаннями істинності, її більше цікавить сам процес розвитку логічного ланцюжка. Зробивши висновок “Якщо а, то е”, жінка стверджує “Отже, е!”, незалежно від того, чи було істинним твердження а.

3.      Багатоваріантність

Окрім вищої швидкості проведення логічних операцій, жіночий мозок відрізняється багатоваріантністю наслідків та причин. Це означає, що на кожній ітерації перед жінкою постає декілька можливих шляхів, у той час як чоловік помічає лише один найбільш очевидний (називаючи його, чомусь, найбільш логічним). Якщо ж чоловік зустрічає деяке розгалудження, то для нього починається “складний” аналіз обох варіантів, однак цей аналіз цілком можливо описати й формалізувати, у той час як формалізувати аналогічний аналіз у жінок поки що нікому не вдавалося. Відомо лише, що він проходить дуже швидко й часто є правильним (так звана жіноча інтуїція), однак лише до тих пір поки жінка не починає замислюватись над вибором з позицій “чоловічої логіки”. Тоді вона мучатиме себе годинами, оцінюючи значення показників та їхню вагу, а в решті решт все одно зробить за велінням інтуїції.

4.      Оцінка ймовірностей

Головним недоліком жіночого мозку є проблема з оцінкою ймовірностей настання певного сценарію. Для жінки усі можливі сценарії, генеровані її мозком, є рівноможливими.

Інша проблема з ймовірностями у жінок полягає в переоцінці вірогідності “крайніх значень”. Згідно досліджень німецьких вчених в галузі теорії ризику, переоцінка малих ймовірностей за умови великих втрат чи доходів є характерною для людської психіки загалом, що і призводить до існування попиту на азартні ігри та страхування. Однак, як ми зазначили вище, ймовірність усіх сценаріїв для жінки є однаковою. Тож для жінок ця закономірність дещо модифікується: за найбільш істинний (для жінки “істина” це не значення, а множина значень: усі свої сценарії жінка вважає істинними) приймається найбільш песимістичний сценарій та найбільш оптимістичний (одночасно)

Проілюструємо це на прикладі. Він завжди телефонує після закінчення пар. Пари закінчилися 15 хвилин тому, а телефон мовчить. Дівчина починає замислюватися, що сталось. Незалежно від того, чи були у дівчини колись причини ревнувати свого хлопця, неодмінно виникає версія “Це все його одногрупниця Оля! Мабуть попросила допомогти їй з його клятою економетрикою, звісно у себе в гуртожитку. Я так і знала що він мені з нею зраджує!” Все. З точки зору дівчини хлопець уже винен. Просто тому, що її мозок зумів продукувати таку гіпотезу (філософське питання про те, чи здатен людський мозок до створення того, що принципово неможливе в реальному світі). Інша її ж версія: “Він, мабуть, вирішив зробити мені сюрприз і не зателефонувати, а прийти, а зараз побіг шукати квіти! О, як романтично!” Звісно, цей сценарій так само приймається за “найбільш істинний” Таким чином, коли ще через 15 хвилин хлопець зателефонує і вибачиться й пояснить, що його затримав науковий керівник, в очах дівчини він уже буде винен двічі: за неподаровані квіти та зраду.

Як бачимо непорозуміння між статями є яскравим прикладом “конфлікту версій”. Чоловічий та жіночий розум просто працюють за дещо різними принципами, що зовсім не виправдовує домінування саме чоловічої версії. Хоча сильна стать половина людства вважає себе ще й “розумною” половиною, варто підкреслити, що багатьом жінкам вдається опанувати “чоловічу” логіку (якої їх вчать від самого дитинства: дитсадок, школа, університет), і часто досягати високих результатів у науці, бізнесі, політиці. Тим не менше досі жодному чоловіку так і не вдалося опанувати складної жіночої логіки, що свідчить про її вищий рівень порівняно з чоловічою.